Вперше призове і одразу 1 місце...
Змагання Лісова Пісня, які вже стали традиційними, проходили втретє. Цього разу з ряду причин, серед яких була і нещодавно перенесена корона, обрав дистанцію 25 км, і не прогадав. Хоч вона і позиціонувалася як для новачків, але суперники були більш ніж достойні.
Це був повноцінний годинний марафон, а не знущання над собою. Стрімкий старт, на якому мене люб'язно пропустив вперед Vomel, далі аварійна ситуація з туристами, в яку нажаль потрапив Semeniutka, і потім довго нас добирав. Виснаження за першу третину дистанції, бо мало хто спочатку виходив на зміну. Але потім все змінилося.
Саша догнав, і почалася карусель - я, Саша, Антон Яковенко, Сергій Бровкін... Йшли пачкою з 5-6-7, поступово втрачаючи суперників. За 2 км до фінішу роблю вдалий ривок, по внутрішньому радіусу крутого повороту обходжу трьох суперників. Попереду лише Саша, я в передчутті фінішної заруби. Чудово пролітаємо В'єтнам з різних сторін одночасно, виходимо на фінішну пряму, стаємо на ноги, а у мене вони "порожні"... У підсумку різниця 4 секунди, але у мене перше місце в своїй категорії, у Саші друге в своїй.
Нарешті була приємна боротьба рівних суперників, а не відчуття масовки для ТОПів. Нагородження, привітання, обливання глядачів та суперників шампанським, все в приємному тумані. Можливо таке лише вперше, хто знає.
Та я бажаю всім і кожному, хто займається улюбленим спортом, хоча б раз отримати це чудове відчуття ейфорії переможця. Так, не чемпіона України та світу, але чемпіона самого себе, в першу чергу виконати свою мету, досягнути її, та отримати кайф.
За фото дякую Artem Chuk. Величезна подяка організаторам, та особисто Anna Voevodina, Kostya Zhuchenko, та Анна Бондарчук (побажання якої виявилися пророчими). Окрема - Іван Шпак, людині яка вміє подати хороше блюдо як маг та чарівник проведення заходів. Також дякую Dmytro Samsonov Everyvelo за оперативно змонтоване відео, дивитися його на емоціях ще те задоволення.
Всім міцного здоров'я та перемог!